Завантажити не можна купити
Вкрасти не можна купити!
Вам ніколи не приходила в голову думка, що у цьому житті все взаємопов'язано та взаємозалежно? Гармонія людського буття завжди визначала успішність будь-якого бізнесу та почуття самодостатності кожного з нас. Адже не дарма кажуть в народній мудрості: життя — це чергування білих та чорних смуг. Хто з нас не давав себе клятву, що «з понеділка почне займатися вранці гімнастикою»? Або, наприклад, у середу «викурить свою останню сигарету»? Або «наступної п'ятниці» вип'є тільки одну пляшку пива? І якщо спроба виявлялася успішною, то згадайте — наскільки змінювався навколишній світ та власне ви самі. Ви пишалися собою, перебували у піднесеному настрої, підвищувалася ваша самооцінка, з'являлася впевненість у завтрашньому дні: який я молодець, мені будь-яка справа по плечу! День був сонячним (навіть якщо йшов дощ), на вулиці перехожі зустрічали доброзичливою посмішкою, й душа опромінювалась всепоглинальним світлом. І все вдавалося, й не було перешкод на шляху до будь-якої мети. Навіть транспорт приходив саме тоді, коли було необхідно. Саме в такі хвилини ви починали ретельно аналізувати власне життя, проводити так звану «інвентаризацію» своїх думок та вчинків. І, як правило, приходили до висновку, що совість чиста: не вбиваєте, не перелюб чинити, не берете нічого чужого...
Однак дозвольте не погодитися. Якщо ви не відносите з офісу додому ручку або півпачки паперу, то зателефонувати на мобільний зі службового телефону можете собі дозволити. Виходить, красти... Але якщо в подібному розкраданні ви як мінімум можете собі зізнатися, то злодійство комп'ютерного програмного забезпечення, як правило, навіть не кваліфікуєте як привласнення чужого. «Подумаєш — заспокоюєте ви себе — всі так живуть. Заходиш в Інтернет, натискаєш «завантажти Windows» — і все працює. Ніяких проблем». Проте крадіжка софта розцінюється як злодійство не тільки з юридичної точки зору, але і як глибоко гріховне діяння.
Проблема присвоєння собі чужого набагато ширше, ніж проходження догмам церкви. Уявімо собі ситуацію. Ми постійно працюємо, не покладаючи рук, сподіваючись, що здійсниться наше заповітне бажання: порадуємо себе, купивши щось новеньке та карколомне. Але в один прекрасний день повертаємося з роботи додому й виявляємо, що наша «скарбничка» викрадена та просто порожня. Виходить: мрії не судилося збутися найближчим часом! Але ж крадені речі ніколи нікому не приносять щастя. Рано чи пізно це відгукнеться злодієві: він буде жорстоко покараний. Або інша тема: ви написали вірш або пісню. І раптом через півроку по дорозі на роботу чуєте її на одному з радіоканалів у виконанні відомого співака. Прикро, правда?
Взявши чуже, людина, по-перше, завдає шкоди, тобто завдає шкоди, іншому, а по-друге, самому собі, тому що він змінює свою карму. Іншими словами: він сам добровільно коригує долю у бік погіршення, оскільки на рівні підсвідомості формується негативне встановлення: рано чи пізно, але вкрадене обов'язково забереться від нього й часто у най невідповідний момент. Причому, це може бути як грабіж безпосередньо злодія, так і втрата великої суми грошей. Але це в кращому випадку. Іноді розплатою за привласнення собі чужого стають пожежі, усілякі форс-мажори та втрата здоров'я. Більш того, страждає не тільки крадій, а й близькі йому люди. А душа злодія, спочатку тонка та ранима субстанція, поступово черствіє та перетворюється у камінь.
Європейці, як правило, не прислухаються до філософії стародавнього Сходу, проте... Згідно з догмами буддистів, індусів та інших релігій, володіти чимось — значить бути господарем, тобто піклуватися про предмет володіння. А яка може бути турбота про вкрадене ПЗ? Про будь-яке програмне забезпечення піклуються інші — його творці та розробники. Більш того, створене їх руками дітище є предметом їх власності. Але не можна використовувати те, про що дбають інші. Як то кажуть, любиш кататися, люби й саночки возити. Однак виключно співробітники компанії Microsoft гарантовано забезпечують безперебійну та безвідмовну роботу операційної системи Windows — мозку будь-якого комп'ютера (а якщо програма дає збої, то відповідальність — на компанії-розробнику). І якщо кожен з нас буде завантажувати її безкоштовно, то поняття «власність» просто перекрутиться. З одного боку, завантажуючи, а не купуючи операційну та додатки до неї, ми відбираємо у трудівника його предмет турботи, його власність. А з іншого — ми прирікаємо себе на невдачі, хворобу та біди, сльози та страждання. Вселенський баланс порушується. І ви вже не зможете більше наполягати на тому, що живете у злагоді із совістю, маєте чисту душу, здатну на подвиги.
Досить часто доводиться чути від обивателів обурення з приводу непомірних цін, що виставляються Microsoft. Але її співробітники володіють інформацією, якої позбавлені інші, мають певний склад розуму та відповідну освіту, які дозволяють їм створювати все нові та нові версії вінди. Адже в усі часи були люди, які мали пряме відношення до знання та доносили його в тому чи іншому вигляді до іншої частини населення. Може, для когось це стане відкриттям, але їх праця завжди оплачувалася, причому, найчастіше у вигляді милостині та пожертвувань. Погодьтеся, це теж гроші. Багато мандрівних мудреців та просвітлених вчителів жили шляхом подання. Попри на гадану абстрактність їх робота не проста розвага, а праця за велінням серця та у відповідності з вищим задумом. Пам'ятаєте закони збереження? Якщо людина, віддаючи щось, нічого не отримує натомість, то рано чи пізно це призводить до дисгармонії. Не менш важливим є в наш час і психологічний аспект. Тому висновки робіть самі та в реченні: «Завантажити не можна купити» — кому поставте правильно.
